тут забагато матюків

Ми живемо в такому суспільстві, де 3 ствовпчика хаотично розставлених будь-яких слів вже вважають віршем, якимсь нев'їбєнним витвором мистецтва, наповненим якнайнеймовіршнішим змістом, якому всі дивуються, і яким всі захоплються, який всі кидають собі в блоги, на стіни в соц мережах..Прям інтєлєктуали всі!

В жопу риму, ну

Вчителька з англійської задала нам написати 10 сучасних компліментів.І я от сиджу думаю чи пакатіт "you have nice tits"?

Читаю старі пости..*фейспалм*.Про що я думала?Як таку хуйню можна писати?

Ей ти, якщо зараз це читаєш, то нижче не гортай, а то зовсім розчаруєшся в дєрзкій і ахуєнній Ані

Десь на місяць я забула про блог, бед ґьорл, ага

Та просто не було про що писати.Все було стабільно - ніяк.

І вже тиждень я виношували ідею заїбашити якусь нев'їбєнну статтєйку(ого, забагато матюків, нє?). І от я тут:ПРІВЄТІК, ВЬЮІ

Omnia vincit amor et noc cedamus amori — Кохання перемагє все, йому ми й підкоряємося

1. ПРАВИЛО ЗЕРКАЛА. Окружающие меня люди - мои зеркала. Они отражают особенности моей собственной личности, часто не осознаваемые мною. Например, если кто-то мне хамит, значит, я так хочу, я это позволяю. Если кто-то снова и снова обманывает меня, значит, я склонна к тому, чтобы поверить любому. Так что обижаться не на кого.

2. ПРАВИЛО ВЫБОРА. Я осознаю, что все происходящее в моей жизни - есть результат моего собственного выбора. И если сегодня я общаюсь со скучным человеком, значит, я сама скучная и занудливая. Нет плохих и злых людей – есть несчастные. Если я разгребаю их проблемы, значит, мне это нравится. Так что не к кому предъявить претензии. Я сама причина всего, что происходит со мной. Автор и творец своей судьбы - я сама.

3. ПРАВИЛО ПОГРЕШНОСТИ. Я согласна с тем, что могу ошибаться. Не всегда мое мнение или мои поступки другие люди должны считать правильными. Реальный мир не только черное и белое, есть еще светло-серое и темно-белое. Я не ИДЕАЛ, я просто хороший человек и имею право на ошибку. Главное – суметь признать её и вовремя исправить.

4. ПРАВИЛО СООТВЕТСТВИЯ. Я имею ровно то, и ровно столько, чему я соответствую, чего заслуживаю, не больше, не меньше, касается ли это отношений с людьми, работы или денег. Если я не могу любить человека на полную катушку, смешно требовать, чтобы этот человек ТАК любил меня. Так что все мои претензии бессмысленны. И вместе с тем, когда я сама решаю измениться - меняются и окружающие меня люди (в лучшую сторону)

5. ПРАВИЛО ЗАВИСИМОСТИ. Мне никто ничего не должен. Я же способна и могу бескорыстно помочь всем, кому могу. И мне это в радость. Чтобы стать доброй, надо стать сильной. Чтобы стать сильной, надо поверить в то, что я всё могу. А я верю! Но надо и уметь говорить «НЕТ!»

6. ПРАВИЛО ПРИСУТСТВИЯ - Я ЖИВУ ЗДЕСЬ И СЕЙЧАС. Прошлого нет, потому что каждую следующую секунду наступает настоящее. Будущего нет, потому что его еще нет. Привязанность к прошлому приводит к депрессии, озабоченность будущим порождает тревогу. Пока я живу настоящим, я НАСТОЯЩАЯ. Есть повод порадоваться.

7. ПРАВИЛО ОПТИМИЗМА. Пока мы ругаем жизнь, она проходит мимо. Глаза видят, ноги ходят, уши слышат, сердце работает, Душа радуется. (Могло быть и хуже&hellip ;). Остальное зависит от меня.

Я часто пишу, що хочу кота.Точніше тобі пишу, що хочу кота.А насправді ж це просто такі тупі натяки на те, що я хочу мати кого обіймати

кого няшкати

з ким гратися

про кого піклуватися Якби мала кому, я б дарувала всю свою любов, всю свою ніжність, весь свій вільний час.Але ж немає кому..Немає.

Тому це просто такі нереально тонкі натяки на те, що я хочу, щоб ти був моїм котом:*

Я веду блог тільки один день, а вже понаписувала купу всякої хуйні.Я ж це все пишу з надією, що ніхто ніколи не прочитає цього..Або прочитає, але не здогадається..Ну насправді я б хотіла щоб ти прочитав це.Так-так, саме ти!Мудак ти їбаний.Фу, яка я погана.Це ж тупо ненавидіти людину, яку любиш..А я ж пишу і думаю дуууже багато погано про тебе.Але ж це просто для того щоб забути!

А забути треба.Треба! ТРЕБА! Все одно разом ми не будем, чи через те що ти занадто кльовінький чи через те, що я занадто набридлива і наївна маньячка.А ще я старша на 2 місяці, але все одно я замаленька.

Маленька….Всі кажуть, що я маленька, що треба вирости..А я не хочу!Я просто хочу бути маленькою ванільною няшкою.І щоб мене всі любили, няшкали..Я обнімашок хочу.До речі, ти обіцяв мене обіймати.Не раз.І де?ДЕ БЛЯТЬ МОЇ ОБНІМАШКИ, МУДАК?А нагода була…А ти знехтував..

Ну я вже багато написала всякогої шняги тупої..Я ванільна тупа пі*да:(

Ах, та фізика..коли натхнення приходить неочікувано.аххахахах

ДА Я Ж ТАЛАНТІЩЕ

Комашка сіла, бля, на деревце.

Ох, як обожнюю я це!

Я ахуєнний ріфмапльот,

і голові в мене якийсь удот.

Тому цей брєд я і пишу,

а ще на фізиці сиджу

* * *

Я люблю Маркусіка,

бо в нього дуже кльові вусіка.

Але котик мій мене ігнорить(

Ах, це почуття мене вже морить!

Без нього жити я не можу,

піду розмажу по стіні свою я рожу

* * *

Нема таких дибілок, блін, як я

Я супер-ахуєнна бля!

Я супер-кльовінька кісуля,

і мєга-стільна я чікуля.

Ніколи не кажи, що тебе ніхто не любить.Завжди знайдеться людина, яка віддасть все, аби ти відповів їй взаємністю.

Ніколи не кажи, що ти самотній.Завжди знайдеться людина, яка віддасть все, аби бути з тобою.

Ніколи не кажи, що ти нещасливий.Завжди знайдеться людина, яка ціною свого щастя, ощасливить тебе.

Ніколи не кажи, що дружби немає.Завжди знайдеться людина, яка довіряє тобі, любить тебе і вважає найкращим другом.

Ніколи не кажи, що в їжі щастя…Хоча ні, кажи.Навіть Гарфілд казав:"Немає їжі - немає щастя".

Якщо ти ще не знайшов любові, дружби і щастя - допоможе їжа.І тільки їжа!Саме тому при рості 1.59 я важу 56 кг ;)

Давно хотіла завести блог.Всі тп мають блоги.Це ж стільно, хулі

Для чого мені блог?Я не відчуваю себе вільною..За мною постійно ніби слідкують:що я пишу, як говорю, як поводжуся.Тому вирішила вести блог.Вільно писати, вільно думати, вільно мріяти..А ще писати що хочу і про що хочу.Про "високі почуття", наприклад.Бля, Аня і "високі почуття", самій смішно.Я ж така дєрзка ахуєнна тьолачька і тут таке пишу..Але я хочу таке писати, все одно ніхто не побачить.І вірші хочу писати..Таланту немає, зате є натхнення.Хочу хоча б тут поділитися одним:

Хвора.Не грипомом, ні - тобою

Мабуть, я вдарилася головою.

І разом ми не будем.

Хоча..

Ні, точно вже не будем

Всього лиш навсього забудем!

Принаймі ти..

І повідомлення ти не згадаєш

А може..?

Отут вже точно - ні, ні слова

Все й всіх ти забуваєш,

і друзів ти кидаєш.

На все, крім тьолок, забиваєш!

І взагалі, ні каплі совісті не маєш.

Як ти такий поганий, тоді ж я зовсім і не хвора,

а швидше всього - я здорова!

Тоді навіщо ж оця мова?

Щось потягнуло на художнє слово..

Але поки вірш я цей писала,

що ти мудак себе я ПОВНІСТЮ переконала

(08.10.2012)

і це ще не межі мого "таланту" ;)