Птицами

Сьогодні я говорила з малою довго.Години дві приблизно.І було мало.Тільки тепер я зрозуміла, як важливо зізвонюватись з нею) Буду щодня звонити, і питатиму все, і сама розкажу останній новини.Сьогодні ми вирахували аноніма в мене на аску, шлюх з ліцею.Звичайна справа:*

Д.Остин "Гордость и преубеждение"(повністю, а то я тільки скоррочено читала) Д.Сэминджер "Над пропастью во ржи" Г.Маркес "Сто лет одиночества" Р.Даль "Чарли и шоколадная фабрика" Ч.Диккенс "Холодный дом" Б.Стокер "Дракула" Ж.Уилсон "Разрисованая мама! Байатт "Одержимость" Мэри Шелли "Франкенштейн" Э.М.Ремарк "Жизнь взайм(" У.Голдинг "Повелитель мух" Э.Берджесс "Заводной апельсин".

Замість того, аби вчити історію, дивлюсь з братом футбол.

Я до тебе. Всі коліна в крові. Аби тільки відчути хоч краплину твоєї любові.

Я все тепло віддала йому.Саме тому вам зі мною холодно.

У вас є парус, а ви хапаєтесь за якір.

У мене лишилось на спокій кілька годин. День надто боїться годинникової стрілки. Ковтаю похапцем час, книги, аспірин. Я завжди в неділю ненавиділа понеділки.

Як же ж мені соромно зараз( брат подивився відео на моєму телефоні.Оті упороті і пошлі відео, зняті разом з малою…Жах просто.Брат тепер дивиться на мене, як на ненормальну. -Ти щось куриш?Чи чого тебе так гребе? -Нєа.Бо весело мені. -Ну да, ну да.Мааааам, а Сніжана куриииить. Мама: -Я все розумію, оці твої псіхі, але курити то нащо? -Емм, тут така справа..я не курю.І не збираюсь. -Кидай, бо як взнає тато, то вижене з дому. Всьо, брат, дякую тобі.Ти взагалі придурок.Я нормальна.

Це, напевно, не дуже правильно, що я тут пишу більше, ніж можна було б.Забагато власних переживань і емоцій.Складається враження, що я нитік, і не здатна нінащо окрім того, аби писати пости про любов, дружбу і ЗНО.Але з іншої сторони, це мій блог, і я маю право писати, що хочу.Якщо когось щось не влаштовує-прошу, пишіть скарги.Я прийму до уваги.А так…Життя моє.