Птицами

Добіса класний настрій, незважаючи на те, що заснула в 3:00, прокинулась в 9:00.І це дивно якось.

Чим більше я боюсь тебе втратити, чим швидче втрачаю.

Я звичайно все розумію, ти крутий пацан на класному мопеді і т.д, але НАФІГ СИГНАЛИТИ ПО 100500 РАЗ?скільки вже разів просила:не роби так, а ти..ех, всьо в сракотєнь.І я ж тільки лягла спати(нарешті захотілось), а ти приїхав, і все зіпсував.ПІІІІІПІІІІПІІІІІПІІІІІ!ШНЕК, Я ТЕБЕ КОЛИСЬ ВБ'Ю, І МЕНІ ПОФІГ, ЩО ТИ ДРУГ!!!і морозивом ти не відкупишся!Або не сигналь, або приходь до нас пішки.

Ти не даєш мені заснути ні вдень, ні вночі."Дякую за це".І так сил нема, а ще знов оце "вазвращєніє із прошлава".

Стільки даремних місяців лікування.І все знову, все з початку.Мені сказали, що це на все життя, що таке повністю не лікуться.Біль можна замаскувати обезболюючими.Але чи на довго?Набридо вже

Тільки сьогодні я зрозуміла, наскільки неправильно і не цікаво я жила.Божееееміііііій, це ж не життя, а дно!Інтернет-;людино-;їжо-залежність-оце все, що я мала.+друзі, з яких лише кілька справжніх.Інші так, "псевдо"-наче є, а наче нема.А сім'я?Інколи здається, що я там лишня.Може це через те, що я надто ревную брата до своїх батьків, бо здається, вони йому дозволяють більше, ніж мені.Та я взагалі надто ревнива, аби з кимось зустрічатись чи дружити.Саме тому, я погано сходжусь з люьми.А мій спосіб життя?А те, що я роблю цілими днями?Вк, аск, блог, тв, музика, книги, ЗМІ, їжа.ЦЕ ДНО.Ну ще інколи десь гуляю або з кимось говорю по телефону.Зараз то готуюсь до ЗНО.В ліцеї то ще якось було чим зайнятись.Відео, фото, уроки, підготовка до ДПА, поїздки в місто і т.д…А зараз?Я за ці два тижні, що вдома ні разу не гуляла.По-перше, нема часу, по-друге нема з ким.Друзі вони як би є, але з ними не можна погуляти.Вони мене не розуміють.Для них гуляти, це що?Пити, курити, танцювати в клубі?Це мене не приваблює.Я люблю гуляти з морозивом, десь просто на свіжому повітрі, в лісі, на шашликах.Оце краще, ніж алкогольні вечірки.І я просто не маю про що з ними говорити.Я відрізняюсь від них своїм світоглядом і взагалі, я дивна.А вони всі "нормальні".Ок.Ну і +я ще 100500 разів на день їм, а потім нию, що жирна.В 8-у класі, при зрості 168 см я важила 46кг.Була дуже худа, а зараз?Ой краще не знати.Соромно. Ну не має так бути…Пора вже собою зайнятись, а то так і все життя буду без хлопця.Ніхто ж жирних не любить.І перефарбуватись вже треба, чого я буду з тим тягнути?Мама не проти, я також.І похуй, що подумає там Валя Андріївна чи баба Маня.Життя моє, хоч і нікчемне, але моє.Доставляє те, що я хоч за 17 років прочитала більше книжок, ніж хтось в за все життя.Читати почала в 4-5 років, а до 9-го класу перечитала всі книги в сільській дит., шкільній, районній дит.бібліотеці.Оцим можна гордитись.Але але.Якось один + за 17 років?Фігово, да. А моє відношення до людей?Я чогось, коли люблю людину, ніколи їй про це не скажу.Бо вважаю, краще відчуватись це серцем і не розкидатись направо й наліво такими словами.Але чи правильно це?Мабуть ні.А раптом завтра цієї людини не стане, і я їй не скажу, наскільки вона дорога мені?Я ж цього ніколи собі не пробачу.Вже таке було, але та ситуація мене нічому не навчила.Мене взагалі ніякі помилки не вчать, я якась неправильна зліва направо, і згори вниз.По фаренгейту, по цельсію, за теорією дарвіна я дно.Саме яке не є дно.А я ще дивувалась, чого мене всі кидають.Бо я немаю нічого і в мене дибільний характер.Навіть мама казала, що я не вмію любитии, люди казали, що я не вмію цінувати.А хіба я одна така?Мабуть да.Мінятись треба.Чим раніше, тим краще.Да, і худнути тоже.І зав'язати з цим віртуальним світом.От зараз стала надто нервова, а буває, що взагалі апатія наступає, і сидиш, дивишся в стелю, і навіть плакати не хочеться, така байдужість.Доставляє те, що після 25-го я буду вільна від того ЗНО, і я зможу спокійно їздити з Аньою на ставок, буду бігати, займатись спортом, помагати мамі, поїду до Ковеля на велосипеді, тату зроблю, заведу кота, навчусь готувати нормально, І ЗМІНЮСЬ. амінь.

Я тебе більше, ніж сильно.А ти мене менше, ніж ніяк.

З малою сьогодні не поговорила, і настрій на спад( завтра точно позвоню до її мами, і буду говорити з Вітою.

-Я її запитала, куди вона буде поступати. -О, і я тоже.Думаю паддєржу того аноніма.А то ти виявляється.