Сьодні неділя… як же я ненавіжу цей день тижня…Чуствую, шо в мене началась передшкольна депресія. Дома всі якісь дібільні, по всьому дому немає води. Мама свариться, шо я не вивчила Шевченка. Вчора я заснула в 3 часа ночі. Писала в лічному днєвніку і слухала музику, странно шо от музики не ставало ні грусно, ні весело…не було ніякої реакції… Зато в голові тільки і сидить Зе паті іс овер. Ще мені до врачихи іти нада, бо маму задрав мій сухий кашель. Завтра в школу, а мені нікого бачить не хочиться, ну мабуть тільки Вероніку. Папу з мамой бачить не хочу, хоть убийте. Заряжу плеєр, піду до бабушки. Почитаю в неї біологію. Блін, так хочеться виплакаться об чиюсь жилєтку, а нема об кого… Я чуствую себе якоюсь потеряною і дібільною…