Незнаю чому я щаслива і так часто сумую. Все чудово, але не вистачає поруч дійсно рідних людей, з якими будь-коли і будь-куди. Можливо багато хочу, адже маю сім'ю, друзів, здоров'я, але така я дивачка. Інколи просто ненавиджу себе за це, адже не ціную те, що маю. Тому віднедавна стараюсь завжди насолоджуватися моментом, з яких і складається життя. А воно все-таки прекрасне, якщо жити на повну, а не просто існувати.