найгірше те, що я завжди чекаю підходящого моменту.
для спорту, для занять англійською чи іспанською. для читання.
мені завжди все лінь і мені невичтачає пристрасті. я берусь за якусь роботу і через десять хвилин мені вже тошно. я хочу чимось займатись і не знаю чим. я боюсь. боюсь, що щось піде не так і не туди. що у мене не вийде і це буде даремно потрачений час. у мене скільки ідей, а виконання нуль.
я говорю "от закінчу університет і тоді", а сама знаю, що тоді нічого не буде. мені все так же буде лінь. я не знаю чим мені зайнятися в житті. чим я можу принести користь людям. і собі, в першу чергу. як мені заробити грошей?
от навіть тоді, коли я не злякалася і написала Мирославі стосовно агенства їхнього..а зараз я думаю "може не дзвонить ї? для чого мені це треба? який з того толк? "
і так зі всім. мене нудить від самої ж себе.
мені хочеться (чи може це тільки так здається, що хочеться) прочитати так багато книг, а часу немає..точніше не так, час є, тільки я витрачаю його не на те. коли я навчуся розставляти пріорітети? коли я буду робити те, що мені подобається?
а що мені подобається?
в мене в голові тільки і думок, що "грошігрошігроші", "де заробити грошей? "
а все чого? бо я хочу багато чого зробити і купити і на це треба гроші.
хто б там що не казав, що не в грошах щастя?
нуну
але і без них туго!