я тільки що осознала, що я ідіотка.
як би це не звучало…я реально тупа дура.
перечитаю пости, які я вчора написала і виникає непереборне бажання видалить все нахер, але я залишу, нехай це буде згадка про те, що я тупа.
ясно, що батьки мене люблять.
ну..просто по-своєму.
вони хочуть, щоб ми виросли адекватними людьми, з нормальною освітою, щоб у нас була своя сім'я і успішна робота.
я просто занадто все ускладнюю.
у мене вважай, що проблем ніяких немає в житті. оті всі мєлочі, це так…
от вчора Влад про себе розказував, у мами проблеми з здоров'ям..оце да, реальні заботи…а що я?
накручую і придумую все на пустому місці.
наступного разу, коли захочеш нахамить батькам, а особливо мамі, помни, Маша, як вона плакала і вибачалася за те, що стала для всіх обузою, проблемою і як вона ненавидить себе за безпомочность і що вона думає, що нам без неї буде простіше. помни і завали нарешті свого рота.
і купи валеріанки.