правда кажуть, що у дорослих все вимірюється в цифрах.
хоча я далеко не математичний фанат, але я з кожним роком впевнююся, що у будь-якому питанні мого життя вспливають цифри.
починаючи з моїх років, потім у кількості зарплати (як і своєї, так і чужої), у кількості одягу, кількості виспаних годин, кількості випитого алкоголю, кількості друзів…це все безкінечний потік цифер…

от і вчора…
говорили ми з В. про зустрічання…ну як говорили, натякали один одному, а в решті-решт ніхто не наважився нічого сказати.
і не дивно, зважаючи на те, як місяць тому (чи більше) ми яросно переконували один одного, що ніяких зустрічань у нас не буде..і що ми взагалі до цього не готові.
виявляються готові.
яка блін іронія.
і мене зараз цікавить питання якого ж ми числа типу почали зустрічатись.
знову цифри.
хочу, щоб це була гарна цифра.
але хіба це так важливо?