Черговий день, який не пренесе нічого хорошого. А все за чого? За простої голубоокої, високої людини. Я люблю те, чим я займаюсь. Але зустріч з ним робить мені боляче і надзвичайно важко. Я не можу йому чинити опір. Я просто не в силах. Настільки п*янкими є його чари і потяг. Через 2,5 тижні все закінчиться. Але я не знаю, що це мені принесе… біль від втрати і те що я його не побачу, чи полегшення, що людина яку я люблю не принесе мені біль і згодом згаснуть почуття… Своєю головою я розумію, що нічого не було і закохалась якось так безпосередньою… але ж йому не потрібні наші стосунки.. Починається моя каторга..

Я здається не дура і та й не страшна, так чому ж я не можу зустріти своє щастя?

Я так втомилась бути тихою, спокійною дівчинкою… зараз хочеться або просто побути овочем - без емоцій і почуттів, або ж рознести все до біса від злості…