Привіт. В черговий раз, коли я думала, що життя налагоджується, воно засунуло ніж в спину геть по саме рукояття. Чергові граблі, черговий досвід. Але так хочеться щастя, так хочеться кохати взаємного. Невже я цього не гідна? Із заздрістю дивлюсь, що інші зустрічаються по декілька років, одружуються, вагітніють… а ти просто сидиш… хм, чому так? Скільки ще випробувань підготувала доля?