години три шукала нормальну гіфку…так нічого і не знайшла. мда…
до того ж забула все, що хотіла написати.
однак, найперше, що мене радує, то те, що я уже другий день роблю вправи. не довго, але я новачок, якщо зараз себе нагружу, то швидко закину. я себе знаю. i`m not a sport-lover. і так ноги ниють. головне не закинути, НЕ ЗАКИНУТИ, чуєш? :)
по-друге, я таки переконуюся, що у мене є хороші знайомі з якими можна провести час. я не така одиночка, як я чомусь думала до того.
по-третє, я просто мрію поїхати кудись влітку. не знаю куди і з ким. але це моя мрія number one. знайти б однодумців, еххх…
знову починаються ці сумбурні потоки думок. але…я можу писати лише тоді, коли мій настрій десь на дні. як казала Дженіфер Еністон…
