Ця звичка- тебе кохати.
В серці біль.
Ночами не можу спати.
Скільки можеш мене оминати?
Все хочу тебе позвати,
І чи любиш мене спитати.
Я неможу так сильно кричати.
Та щодня непомінто страждати.
Я хочу поряд з тобою сміятись.
Та все більше починаю: боятись,
На зміни в тобі сподіватись,
І крізь сльози всім усміхатись.