Якщо честно, то мені так хочеться з кимось поговорити, але я не маю нікого поряд.Сьогодні знову бачила тебе.І здається несла якусь ахінею, хах саме ахінею.Ну серЙозно, яка нормальна людина зайде об одинадцятій годині за пігулкою від голови і буде говорити щось про православ"я, про те що "христос воскрес", але ти не віриш бо потрібні факти.Ти знову дивився на мене як на божевільну.Ти дав мені пігулку і твої руки…твої руки вони такі гарячі порівняно з моїми.Дивно, знаеш, мало ж бути все навпаки. Ну знаєш, кажуть, що коли руки гарячі то тобі комфортно з людиною…Це ж що виходить ?Думаєш, мені не комфортно з тобою ?Та я б усе на світі віддала б за те, щоб бути поряд з тобою.Чи може все ж таки я змогла відмовитись від тебе?А ти звик до мене?

Це ж як?Чому ми не зробили цього одночасно. Хник, хник.Я хочу на ручки, до тебе на ручки. Хочу поцілунків, дивно якось пишу про це, але емоцій не маю.Що ж це таке трапилось?Що за дивний день сьогодні?Можливо мені просто потрібно проспатись?

До речі "Христос воскрес!".Надобраніч всім, якщо ви будете спати, а не розбиратись в своїх думках, як я.