Я й не знаю на що сподіватись:
Чи прокинусь я завтра чи ні?
Уві сні із життям попрощаюсь?
Чи розплющу я очі ясні?
Україну війна полонивши,
Із свободою кров пролила.
Наші хлопці за що провинившись
Без думок віддавали життя..?
У сльозах потопає країна,
У крові український народ.
Моє серце стискає так сильно!
І кого називать "патріот"?
А у влади що? Серця немає.
Чи дурні? Чи бездушні вони?
А країну, як шмат розриває,
Як те серце, що гине у вогні.