чого ми прагнемо від життя? які у нас цілі? про своє майбутнє і говорити не хочеться. наперед загадувати марно, але головне знати де пробити дозу(краплину/дорогу/ампулу) цінності моїх даремно прожитих 19ти років. мрії збуваються насправді. я планувала все це, але не думала що зможу втілити в реальність. моє тіло нічого не варте, душі немає. справжніх почуттів і приходів також ще не було. хахаха. якщо вірити усьому написаному, почутому, побаченому - можна збудувати образ. але він не справжній. мене не існує