сижу на кухні, п'ю чай, батьки в Любліні і я дозволяю собі плакати над тим, як я люблю і водночас ненавиджу луцьк.тут моє краще й найгірше.я так не хочу їхати в польщу, людоньки.це найкращі зимові канікули мого студентського життя.перший раз в мене таке відчуття прив'язаності до дому.пишу ці нещасні речення і плачу.я так люблю все те, що тут, так люблю. "аюгонабімайлав"