Ще вчора ти молився, щоб тебе ніхто не помічав. Як таких називали? Лось! І справді загнаний, впевниними в собі, фанатиками мисливцями, Лось. Завзято навчався, читав книжки, проводив майже весь час в собі. А тепер…
Ти ба, а тепер на таких як ти мода. Тепер Лосів не заганяють, за ними з захватом споглядають, намагаються вполювати, але не для наживи, а для того щоб приблизитись до чогось крутого. Ще не зрозуміло про що я. Светрик старенький, зачіска назад чи на бік, сорочка. окуляри, і обовьязково таємничий погляд, обовьязково інтроверт. Ну що побачили в цьому образі хібстера, чи які там популярні слова.
Та от, до чого я веду. Друже, Лось, тобі неаби як пощастило народитись на перетині двох часів. Можливо трошки довелось постраждати в дитинстві, але тепер… подивись, всі вони хочуть бути схожими на тебе. дівчата більше не сміються, вони ридають, як хочуть бути з тобою. Тільки ти, як і раніше, нічого не тямиш в житті, просто сидиш весь такий в собі, і дивуєшся…
Це написано суто з власних роздумів. Навіяло від одного погляду на хлопчика.