У мою долоню лягли зерна доброти.
Пальці рук стиснули їх міцно.
Ви, попросили те, що в долоні зберегти.
Ділитися з тими, кому гірко.

Ви навчили кожен вдих і видих цінувати.
На півдорозі рук не опускати.
Якщо спіткнулась — підніматись знов і знов.
Поважати всіх, хто сидить за твоїм столом.

Перед старістю голову схиляти.
Цілодобово, щоб були відчинені двері милосердя у душі.
Пам'ятати перші кроки на своїй землі —
Дякую Вам, за все, мої батьки!