Я хочу повернути час назад,
Туди, коли усе було ще добре.
І сльози в мене падають як град,
Коли мала була, була така хоробра…

А зараз все змінилось навкруги,
Не той вже час пішов, не ті вже люди.
Всі стали один одному мов вороги,
І рідні зраджують немов Іуди.

Я хочу повернутися туди,
Де тато мама, радісна родина.
Де щастя дзвоном ллється навкруги,
І час іде і швидко - швидко лине.

А зараз що? Нічого вже нема!
Я вже існую, навіть не живу.
Забрала все ота страшна пітьма,
І ледве-ледве я тримаюсь на плаву!

А спогади дарують стільки щастя,
Й не знаєш плакати, чи то радіти?
Здається що майбунє вдасться,
Але минуле краще, ніде правди діти…

Та все ж потрібно жити лиш майбутнім,
Бо краще в пеклі вже горіти,
Яким воно було би незабутнім,
Минулим не потрібно жити!