Напевне, це всі розуміють, але не встигають повірити. Ми ж все одно цінуватимемо виключно після втрат і любитимемо тільки опісля розлуки. Наше життя – це череда тотожних помилок та нових обіцянок, хоча вони також цілком звичні. Ми свідомо провокуємо свій біль, наче по-іншому не вміємо. Нібито він – невід’ємний інгредієнт у рецепті власної душі. Ми звикли гонитись за чимось незвіданим, закриваючи очі на те, що поряд. Можливо, не таке яскраве, але не менш цінне. Воно інколи схоже на слова, такі гарні, що ми, захопившись їхньою красою, не завжди розуміємо істинний внутрішній зміст.
Напевне, це всі розуміють, але не встигають повірити. Ми ж все одно цінуватимемо виключно після втрат і любитимемо тільки опісля розлуки. Наше життя – це череда тотожних помилок та нових обіцянок, хоча вони також цілком звичні. Ми свідомо провокуємо свій біль, наче по-іншому не вміємо. Нібито він – невід’ємний інгредієнт у рецепті власної душі. Ми звикли гонитись за чимось незвіданим, закриваючи очі на те, що поряд . Можливо, не таке яскраве, але не менш цінне. Воно інколи схоже на слова, такі гарні, що ми, захопившись їхньою красою, не завжди розуміємо істинний внутрішній зміст.