Любов просто трапляється. Ніхто не думає про те, як любити, або коли й де любити. Ніхто не раціоналістичний в питанні любові. Вона - це раптовий світанок у серці, неминуче й безперешкодне прагнення до єдності. У ній немає логіки, вона за її межами. Це подібно спробі обґрунтувати, чому річка тече, чому бриз прохолодний і ніжний, чому місяць сяє, чому небо неосяжне, чому океан великий та глибокий. Раціоналізм вбиває красу і чарівність цих речей. Ними слід насолоджуватися, їх слід відчувати. Якщо ви будете пояснювати їх раціоналістично, ви проґавите всю їх красу та чарівність. Сядьте на березі океану. Подивіться на нього. Відчуйте його неосяжність, відчуйте його хвилювання. Відчуйте та здивуйтеся величності творіння й творця. Гадаєте, ви отримаєте щось хороше, раціоналізуючи з цього приводу?