Невже ти, друже, справжній чоловік,
Що пив гірке життя і не кривився?
Найкращим стати впевнено прорік,
За мрію цю уперто зачепився.
Невже ти зупинився на одній,
З одного ліжка в інше не стрибаєш?
Не ловелас, нарцис і не бабій,
Свою єдину ягідку кохаєш.
Невже ти не тікаєш від проблем,
Зціпивши зуби тягнешся угору?
Для своїх діток станеш королем,
І жінці будеш завжди за опору.
Невже в твоїх я чую зміст,
Не купи фраз, що марно вилітають?
Підходиш до проблем як оптиміст,
Завзятістю діла твої палають
Невже не боягуз і не тюхтій,
За вчинки і слова відповідаєш,
Чудових, ще невиконаних мрій
вогонь малий в руках своїх тримаєш?
Невже ти саме той один із ста,
Умієш бути справжнім чоловіком?
Несеш вагу життєвого хреста,
Таким і будь від нині і довіку.
Автор: Коля Януш
Спільнота автора: Януш Коля (Вірші)