ніщо не вічне, дружба тим більше! боюсь розуміти, що це правда так, саме це слово хочеться вставити сюди. треба задуматись, чи варто вважати людину найкращим другом і довіряти їй, коли вже вкотре вона забиває на тебе, коли пропадає бажання розповідати свої новини, ділитись переживаннями, думками і навіть поради не потрібні, бо немає того відчуття, що ти потрібен цій людині, що ви навіки разом і тд. просто все змінюється, всі змінюються, змиритись з цим важко, але як би там не було, не завжди все так, як нам обіцяють, надіятись треба тільки на себе! вже вкотре наступаю на одні і ті самі граблі, тепер переконалась точно. ніщо не вічне, все проходить, всі проходять мимо життя, залишаючи великий, світлий, теплий слід на душі і все, те що було між вами, що ви пережили разом, чим жили- це тільки спогади тепер)