Зазвичай коли я хочу позбутись спогадів про якусь людину, то я видаляю всі повідомлення, бо в них завжди є щось хороше. Я люблю перечитувати повідомлення. Згадувати, як воно все починалось, а потім бачити, як воно закінчилось. Але з тобою інакше. Я не знайшла в собі сили аби видалити нашу переписку. Вам не передати наскільки вона піднімає настрій, а потім зводить його до нуля. Я сміюсь в голос, а в кінці плачу. Невже це дійсно було? Я не вірю і так все закінчилось не ясно. Кожного разу перечитуючи я хочу знайти той момент, через який все обірвалось.
Ще більшої болі завдає О.Е. під який я читаю це все. Слова Вакарчука як завжди до речні.