ненавижу відчуття, цієї йобаної ностальгії !!!!!
особливо тоді, коли вся голова забита свогадами про одну людину, а ще більше ненавижу себе за те, що так прив"язуюсь до людей, ти навіть уявити собі не можеш як тебе не вистачає мені.
тієї радості в душі, кожен раз, коли мали зустрітись.
нічних розмов на відстані тисячі км.
потрібних слів і підтримки.
завдяки тобі я впевнилась, що дружба між хлопцем і дівчиною є !
тепер тільки спогади залишились