Співай синичко голосніше,
щоб ті почули як все знежило
ті оченята, стрімко нажите тобою нищать
не розуміючи як всі страдають от того
А ти лети, всім розкажи про горе всеє людне
як людє гинуть від цого в журбі,
як ті що з ворогом в цурках безмовних -
втрачають друга, брата, родича й сімью
Ти гірко плач,
сльозами вмий серця потворні
бо все забули, як ТІ здобули:
свободу, мову, єдність, край наш чудний
Ви потонули в закордонному багні.
А ми залишимось з тобою Україно,
не треба нам, ні грошей, ні чарівного життя.
Так нуж бо, будьмо разом, врятуймо край наш милий,
Врятуймо замкненні од сумніву серця!