Часто ми замислюємося над тим, які в нас моральні цінності? Єдине, що можу сказати я, в кожного вони різні, а в когось їх взагалі не має. Чи то нам так здається, що в когось їх немає? Саме ці питання порушує у своїх творах перлина української літератури, видатна поетеса, талановита письменниця - Ліна Костенко.
Лише людина, котра сама являється високоморальною, може так натхненно писати про моральний вибір. В кожного з нас був такий момент, коли треба було обирати: залишитися собою, чи піти наперекір власним цінностям. Кожен сам обирає свою долю. Єдина людина, яку Ви маєте звинувачувати у власних бідах, дивиться на Вас з дзеркала. Саме це й промовляє поетеса в одному с звоїх віршів:
" Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. "
Хто краще за Ліну Костенко може знати, як важко обирати, а потім тяжко розплачуватись за свій вибір: через власні тверді принципи і переконання, вона протягом довгих років не видавлася, як то кажуть "писала в шухляду", і тим не менш залишалася вірною сама собі. Єдине, що вона завжди просила в людей - в будь-якому випадку залишатися людьми.
" І в житті, як на полі мінному, я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими! "
Чи завжди ми цінуємо ту неймовірну особливіість, часто ми згадуємо, що ми на цій Землі саме люди? Це наша найвища моральна цінність. А чи пам'ятаємо ми, що довкола нас також люди? Вони теж мають душу, переймаються, страждають, радіють, кохають - живуть. Чому ж за зраду людей досі немає покарання ? Тобто порушити писаний закон не можна, бо покарають, а закон моральності - легко. Не може цього зрозуміти й письменниця у своєму історичномуромані "Маруся Чурай":
" Зрадити в житті державу - злочин,
а людину - можна?!" Ліна Костенко - людина, якою можна й треба пишатися. Вона та, яка не шукає легких шляхів, не використовує людей, подає приклод нежіночної мужності. Саме тому її ліричні герої сповнені непідробної чистоти у діях і намірах, вони такі ж як і вона. Наприклад лірична героїня вірша Ліни Костенко "Виходжу в сад, а він чорний і худий" нарозхрист відкриває нам свою душу. Вона не женеться за матеріальним, вона цінує духовну частину, радше віддає, аніж приймає.
" І я прийшла не струшувать ренклод
і не робить з плодів твоїх набутку.
Чужі приходять в час твоїх щедрот,
а я прийшла у час твойого смутку. "
Моральні цінності - те що має кожний головний герой творчості Ліни Костенко. Він може бути бідним чи заможним, малим хлоп'ям чи білоусим ділдусем, але одне залишаєтья незмінним - він ніколи не зрадить моральності. Звичайно напротивагу честним моральним людям письменнниця створила незліченну кількість контрастніх героїв. Проте чи залишилися вони в нашій пам'яті? Відповідь очевидна. Так і в житті. Якщо Ви не забудете свої моральні цінності, то й не забудуть Вас.