Сьогодні я була поряд з ним. І знаєте, що я відчувала, коли він цілував мене? Нічого. Абсолютно нічого. Ось це мене й лякає. Бажати бути поряд з людиною майже 3 роки, а потім зрозуміти, що це вже все, коли отримуєш (як на перший погляд здалося б) те, чого прагнув, те твоє саме потаємне бажання і відчути нічого. Пустота. Порожнеча. Ось це мене лякає, чи дивує. Дядько Бегбедер, мабуть, був правий або ж я так сильно помилялась.