душа і серце кричать. самій хочеться стати посеред міста і закричати щосили. про все. не говорити, не думати, а волати. а особливо про тебе, чмо. ти мене бісиш більше всіх на цьому білому світі, і на кой чорт ти знову повернувся в моє життя після місяців зникнення? ах в армії ти був? ах на роботі зараз? та гори воно все яскравим полум'ям, якщо ти так ставишся до мене, тварюко? ЯКОГО БІСА ТИ МЕНІ МОРОЧИШ ГОЛОВУ І ЗАСТАВЛЯЄШ МІЙ МОЗОК ПРОВОДИТИ ТАКІ АТАКИ ЩО СВІТ НЕ БАЧИВ? Серце давно не на місці. І серце з розумом мої, вони дружать. вони ліпші друзі, коли ти зникаєш. а коли знову з'являєшся - як би то не було - дзвінком, повідомленням, з проханням - вони стають найзаклятішими ворогами. Та пішов ти. я жила і житиму без тебе.