Я думала це вже нарешті наш кінець, але ні. (?) Навіщо ти написав тоді коли вже точно нічого не можливо змінити. Ти скучив, так. І я скучала! Але намагалась тримати себе в руках і це в мене вийшло, а в тебе ні. Ти змусив поставаити усе під сумнів, усе що я зараз маю. І саме за це я тебе ненавиджу. А я вже, напевно, не зможу тобі сказати, щоб ти не писав. Я просто опускаю руки. Мені набридло щось вирішувати, про щось розмірковувати. Я відходжу в сторону і буде як буде. Бо я стомилась. Я думала початок року буде не таким, я так помилялась!