Не знаю чи зла доля, чи покликання.. Та я сама. Сама. Сама.
Я ніколи тобі не належатиму. Сьогодні прокинулась і знала це.
Просто не вмію цього робити. Як хтось не вміє плавати, співати чи грати на піаніно. Я- належати.
Дарма дала тобі шанс. Дала шанс, а тепер тікаю, боюся, уникаю. Дурна!
Вибач, та не можу відмовитись від себе. В моїх венах тече самотність. І я повинна це прийняти.
А ти йди собі, неозираючись.