осінь пройшла так швидко, як і літо.
але від літа, в мене залишилось набагато більше приємних емоцій, ніж від цих трьох місяців осені.
вересеньжовтеньлистопад пролетіли, як три тиждні.і ще три лишилося:3
коли була ще вдома, то не уявляла собі життя тут, в польщі.я ціле літо думала лише про одне, чи витримаю я і знаете, витримала.
знайшла сили в собі пристосуватися до відстані і тактак, в мене вийшло.
здається лише раз плакала тут, перед від.їздом додому, бо вже не могла стримувати те все, що наболіло.а повірте мені, наболіло вище 17 поверхів.
мені немає що приховувати зараз, адже я нічого не маю.
тримаюся лише себе і своєї свідомості.
як була одна проблема в мене, так вона й лишилася.
з часом вона подінеться, або ж розв.яжеться, але коли це з часом?хтойогознає?!
після того, як їздила додому, зрозуміла кому я треба, а кому ні.і спочатку я думала, що проблема в мені і лише в мені, але різко потім зрозуміла, що кожен для себе змінив пріорітет.
апріорі ніколи не бреше.
думаю собі так, якби не стримувала себе, то б плакала кожного разу, як тільки б ставала на ті самі граблі.
зараз зрозуміла, що краще вже тримати все в собі і гнити з цим, а ніж пиздіти про своє улюблене і цінне на ліво і на право.
зараз вже прийшов другий день зими, але люди добрі, тримайте в собі хоча б краплю добра, тоді і жити буде простіше.
Україно, ще трошки і все буде добре, не може бидло, яке вкрало шапку, вкрасти в тебе свідомість і здоровий глузд!все буде добре!українці, які в європі з тобою!!!