Суміш запаху та смаку, картини та дотику, звуку та подиху, сенсу та почуття. Ми збираємо все у купу та знову розбираємо на шматки. Розкладаємо на полички змішуємо у своїх казанках. Прагнемо збагнути суть. Записуємо дні суму святкуємо червоні дні в календарі радістю і шукаємо закономірності. Весь час ми у пошуках логіки, коли йдемо проти простої природної логічності. Ми логіку втратили, коли забули про повітря, дерева, небо, воду та почуття і возвели на трон гордість, владу та конкуренцію. Шукаємо гармонії у матеріалізмі, коли вона слідує одразу за зміною цінностей. Жаліємось на нерозуміння, коли самі заткнули вуха егоїзмом. Плачемось, що нам так сумно, коли за століття війн навчились всмоктувати в себе та щиро віддавати лише горе. Коли ж дарують нам радість, то сприймаємо то як троянського коня - шипимо, бісимось та тікаємо від неї. От так і живемо.