в наушниках "dear u" а в голові "шукай" бумбокса.

цей тиждень надзвичайно важко йде, завтра останній день і в пт вже вихідний, але для мене тут кожен день ніби вихідний.
оце нічогонеробіння доведе мене до кінця.
кожного дня те й роблю, що потрапляюся на новини, які б я краще ніколи і не знала.

здається я втрачаю зір.
мені болять очі.

на вихідних має приїхати до мене папаа, я дуже вже хочу його побачити.
я дуже сильно за ним скучила.
коли була вдома, то його бачила від сили вечір.

часом хочу додому, а часом думаю, що краще лишитися тут.

мама кожного дня нагадує мені про те, що я мала б зробити на наступний рік, але все, я сиджу склавши руки.я не знаю чи хочу я цього.постійно задаюся питанням:"а чи треба це мені?"відповідь то очевидна!але я не поступаюся навіть своїй свідомості.принципихуїнципи.

все, що залишилося, так це чекати "манни небесної".
я таак хочу розмов ні про що, ви собі і уявити не можете