Стільки тепла. Лиш наважся і візьми. Дотягнись до верхньої полиці. Не лінись піднятись на вшпиньки. Трішки зусиль і в тебе все вийде. Спробуй життя на смак. Все непотрібне і зайве покинь. Музика і тепла людина, яка зігріває тебе своєю присутністю - це вже крок на зустріч. Це вже можливість не потонути в своєму світі - маленькому і цинічному, де все цвіле і кволе від постійної нестачі когось. Хіба не досить ? Не думай надто багато, це шкодить твоєму щастю і твоїй усмішці, яка відображається в небесно мрійливих очах. Так багато тепла в цій маленькій душі. Йому тісно, воно прагне на волю. В чиїсь обійми. В чиєсь ліжко. Ділитись собою з іншим. Просто зупинись, загляни в ці очі. І ти все зрозумієш. Ця мить буде випадкова, але така солодка. Зупинись, не спіши, насолодитись миттю. Нехай розуміння наздожене тебе в цьому рутинному світі, де всі неодноразово кудись поспішають. І ти будеш так само готовий віддати частинку свого тепла, що так давно виривається на волю із вакууму, створеного тобою. Де йому мало повітря, мало світла, мало. . Просто протягни руку і візьми. Нічого складного. А натомість, ти лиш накладаєш цемент на наступну циглину.. І викурюєш останню сигарету.