Показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Вона визначається діленням вартісного обсягу виробленої продукції (як правило, це валовий внутрішній продукт, тобто додана вартість продукції окремих галузей) на середньорічну чисельність зайнятих (річна продуктивність праці) або на кількість відпрацьованих людино- годин (годинна продуктивність праці). І хоча це досить популярний показник економічної ефективності, йому властива відома обмеженість: в дільнику не враховуються витрати інших (крім трудових) виробничих ресурсів. Тому повне уявлення про ефективність суспільного виробництва в цілому і використання економічних ресурсів зокрема може бути отримано тільки через систему показників (продуктивність праці, капіталоотдача, матеріаломісткі енергоємність) .
Серед факторів, що визначають рівень і динаміку продуктивності праці, - темпи і характер накопичення капіталу і динаміка капіталовооруженності праці; темпи впровадження у виробництво і спрямованість науково -технічних досягнень; розвиток методів організації та стимулювання праці, а також методів управління виробництвом; зрушення в якісних і кількісних характеристиках трудових ресурсів; фактори соціального порядку.