відчуття ніби зранку щось зміниться, кожної ночі в 105 кінчається драмами та фієріями. сьогоднішній день дарма прожитий, цього втраченого часу мені ніхто не поверне, завтра буде аналогічно. можу цілу вічність повторювати те, що тут ламаються характери.. але ніколи не скажу того, що шкодую..
кожної ночі надіюся на те, що вдома буде краще, хоча б на декілька годин.