Від слів я літаю,
І втоми не відчуваю.
Неначе це все у воді
Бо важко піднятись, як в будні дні.

Від поглядів таю,
Ніби в рай попадаю.
Так добре..так вільно.
Як крадькома заді став непомітно.

У воді я знову літаю.
Не розумію..кому не вистачає раю?
Можливо вам хтось чимось не вгодив?
Так вибачайте..вже настав приплив!

Помітно всі виходять на свій берег.
На березі вже тає перший сніг.
Не зрозуміло, як це могло статись?
І як так швидко час наш пролетів?

Мені здається, я попала в рай.
Тут ніби й сніг, та все ж так тепло в край.
Ох відлетіла вже моя душа де спокій,
А де обіцяний нам всім той бій?

Нам пояснили тут усім таке:
Боїв між Богом та дияволом немає.
Як можуть битися два протилежних духа?
Це не можливо в будь-якому разі! Слухай!

Усе ти вже в раю, не в пеклі, й з цим змирись!
Як можеш ти сваритися з усіма? А ну мирись!
Усе твій рай закінчується з кожним кроком..
Будь обережна моя мила й уважно дивись оком!