Якийсь ти такий, що з тобою хочеться обiйматись, пити мiцний чорний чай i байдикувати Бiгати навипередки до рiчки, стрибати у воду бомбочкою, бути розкутою i щасливою Читати потiм щось легке i надихаюче десь у затiнку прирiчкових верб, поклавши голову на твою руку. Якийсь ти такий, що з тобою хочеться красти великi стиглi грушi з сусiдського саду, а потiм регочучи тiкати, коли нас помiтять. Хочеться разом з тобою, радiючи ловити тiлом теплi краплини лiтнього дощу i вбирати босими ступнями дихання вогкої землi. Якийсь ти такий, що з тобою хочеться з самого ранку спiшити до пекарнi за ще теплим, пахучим хлiбом i дорогою назад не втримавшись з хрускотом притаманним лише свiжiй випiчцi вiдривати по шматочку i ласувати ним так, наче це найдорожчий у світі делiкатес. Якийсь ти такий що з тобою хочеться вмиватись крижаною криничною водою у полудневу спеку, а потім бризкати одне на одного краплинками з не обсохлих рук, щиро сміючись. Якийсь ти такий, що з тобою хочеться ловити трепетних метеликів і одразу відпускати їх пожалівши: живуть усього один день. Якийсь ти такий, що з тобою хочеться бажати сонцю, що лягає за цвітучий лан – надобраніч, відчувати приємну прохолоду, що спускається на землю лише надвечір і відмахуватись від надокучливий комах. Якийсь ти такий що з тобою хочеться лягти спиною на сонну землю і милуватись небом, даючи смішні і безглузді імена давно вже відкритим і маючим назву сузір’ям. Якийсь ти такий, що з тобою хочеться всього простого i справжнього, з тобою хочеться дихати на повні груди.