декілька днів тому дочитала книгу Красный апокалипсис.
чесно кажучи, досі перебуваю в якійсь прострації..
дивує те, що ти і так знаєш, про ті події.. ти вже не раз чув, про те, як мучились і вмирали люди..
але отак, зі слів навіть не очевидця, а організатора.. читати про те, як це відбувалось зсередини..
жахливо усвідомлювати, що людина на таке здатна..
будь-яка фанатична ідея - це зло. ти перетворюєшся з свідомої людини в засліплену біомасу, що мусить коритись системі, бо інакше свого буття не бачить.
жахливо усвідомлювати, що наші люди передовсім - сліпе бидло, худоба, яка не знає і не шанує своєї історії…
хоча, люди на Західній Україні тому і знають про голодомор, що він їх не торкнувся.. а на Сході вже немає кому пам*ятати, усі притомні люди вимерли, а ті, хто вижив - організатори кривавої хлібозаготівлі.
я не знаю, коли це станеться і хто буде рушійною силою, але я хочу дожити до моменту, коли Росія поплатиться за все те зло, яке вона зробила.