Наодинці з образом твоїм я вже зїжджаю з глузду, думаю,
про те, наше спільне, те, чого не існує.
Хоча можливо і існує. Я розумію це тоді коли ми тонемо..
Тонемо в наших поглядах. Я розумію це тоді, коли,
доторкаюсь до твоєї душі своїми молитвами.
Надіюсь ти їх чуєш. І радієш.