Їхав на поїзді спогадів, дивився в вікно. На таке собі беззвучне кіно.

За вікном замкові мури, а на вікні намальовані твої неймовірні фігури.

Всі ті фігури, що снились мені, що являлись коли був на грані,

а зараз на моєму вікні вже не ти, а спогади наші в тумані.