Скільки раз вже помічала цю закономірність. Ти днями думаєш про людину, хочеш до неї, хочеш просто бути поруч і вже навіть сама починаєш сваритись з собою: "досить думати про нього, це доходить до фанатизму!" і тут як на зло предмет твоїх вздихань скаже по телефону фразу або просто напише смску зміст якої приємним теплом розпливеться по тілу і знову засинатимеш із цією дибільною усмішкою з думками про того, кому ти не байдужа.