А я реально не можу зрозуміти, що коїться в моєму житті. Чи то воно остаточно втратило сенс, чи то все починається з чистого листа, чи то це чергове випробовування долі, чи це просто банальна перевтома. З одного боку все змінюється на краще, а з іншого… це повний провал. З одного боку в мене радикально міняється коло друзів, а з іншого, всі залишилися, просто між нами певна відстань, а з деякими просто почала спілкуватися краще. Але ні, незважаючи на все, з деякими людьми я втратила хороші стосунки, а до людини, яка протягм 2 років була "Найкращою"- повністю втратила довіру, і не відчуваю елементарної поваги до неї. Я реально оцінюючи ситуацію розумію, що зараз мене розділяє відстань з люьми, які в певні моменти могли замінити мені маму, папу, брата, сестру, друга, собаку, кота та навіть подушку, в яку можна було виплакатися. Дуже погано, коли на емоціях набираєш по пам*яті номер, а замість гудків та рідного голосу чуєш лише "на даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок". Дуже добре, що ми живемо в 21 столітті, де я такі програми як "Скайп", "ВотсАпп", та "Вібер", це справді рятує. Школа - завжди весело, але оціночки кульгають. це треба терміново виправляти. Виправлю історію, і математику, тоді можна рахувати, що все збс, а так… Старатися, старатися і ще раз старатися. А, ще я схудла за вересень на 5 кг, я рада, але скидати вагу способом нерватрьопкі - це не для мене, поїхала Настя, нема піцци, є нерватрьоп, ще 5 - 7, і немає зайвих кілограмів!

Лише вересень пройшов, а я вже за всіми надзвичайно скучила, в мене таке враження, що від мене відірвали 6 частинок мене, а 7 частинка просто відмерла, втартивши все! Продовжуй в тому ж дусі, і в тебе тоді остаточно не залишиться друзів, а за мене можеш не переживати, мене в моєму житті все влаштовує, да!