Найгірше - це марні сподівання. Сподівання які руйнуються.
Тиждень я чекала цієї неділі. Тільки в неділю я можу відпочити від школи, уроків, прибирання та піти гуляти. Наговоритись та насміятись з своєю Настінькою. Живу від неділі до неділі! Я сподівалась добре провести час. Ще вчора дізналась, що маю зустрітись з В. Думала все буде добре. Знову ж таки сподівалась. Але ні.
Зранку посварилась з мамою. Дійшло знову до того, що вона відправляла мене жити до тата. Кидала фрази, що я їй не потрібна і так далі. Але в якусь секунду все втихомирилось. І ніби забулось.
Я пішла гуляти. Ми посиділи в друзях, насміялись. Все як завжди.
Потім пішли до В. Теж ніби все добре. Але це був тільки початок. Прийшли всі остальні. Серед яких був С. Придурок з придурків. Знаєте, ніби кожен з хлопців окремо сам по собі нормальний. Але коли вони збираються компанією то все іде шкереберть! І сьогодні теж. Не будемо заглиблюватись в подробиці. Вечір був зіпсований за допомогою С. Вітаю! Ти завжди добиваєшся свого! Тепер ти став першим у мому списку кого я ненавиджу.
Просто більше не треба сподіватись. Досить вже вбивати себе своїми надіями. Вчусь на своїх помилках.
Кожного дня я все більше впевнена хто яку роль грає в мому житті! Тобто хто взагалі є у мому житті.
Менше сподівань! Більше віри в те, що ми самі ковалі своєї долі!