Як я за нею скучаю, за її завертанням очима, за нашими дибільними розмовами і за її розумінням і підтримкою. Були сварки і моменти коли вона мене до сказу доводила, але була біля мене в самі потрібні моменти, коли інших не було. Мені її не хватає, нашої дружби, такої як була колись. Я знаю шо спортила всьо ше давним давно і нічого не зміниш але мені важко без неї.дуже. вона та хто поможе, підкаже, порадить і при цьому не нав"язуючи свою думку і ніколи ніколи не осудить. вона зрозуміла б і виправдала мене навіть якби я вбила когось.
Вже ніколи не буде так як було. Вона більше не буде дорожити мною як колись, не подивиться на мене як на сестру і найближчу людину. Моє місце давно зайняла інша. Але любити означає відпустити якшо їй з тобою більше не добре.
дружба важка штука, а ше важче коли всьо пропало в один момент і ти навіть оглянутись не встигла а вже стала чужою для неї.
Вибач мене за те що не цінувала тебе. =*