,, , , а потім сумуємо, чи шкодуємо
отак
одного залишаємо заради іншого
обераємо для себе новий шлях
" ти ж цього так хотіла "
людина тобі відкриває безліч нового,
а ти знаєш, що без минулого ти ніяк,
що без нього ти - не ти,
що при першій зустрічі захочеться повернутись.
а вже й немає куди.
і тут і цієї вже немає поряд,
зате є ті, кого він залишає тобі
замість себе.
і все класно,
але твоя усмішка не дає забути.
вона ніби кожного разу нагадує
як я вчинила тоді.
яке я маю право ображатись на когось
якщо сама ж залишила перша.,, , , ,
ми завжди віддаємо найдорожче,
а потім сумуємо і, мабуть, шкодуємо