9:02 ранку, а я вже задихаюся від перегару в кімнаті -____-. невелика кімнатка в якій лежить три тіла, два з них ще бачать сон 10, а я пишу постік, щоб вдома посміятись, коли зайду на свій блог. в навушниках пісня "окен" і мені болить в стороні апендециту.тут де ми живем, є ще пару будиночків і ввечері люди подумали, що ми якісь растамани.вночі ми йшли біля чайкі, ОБРАНІ, звертаюсь до вас, ЧАЙКА ВЖЕ НЕ ТА!контингент-дно.були б ми там, то все б було, як в нас.але ж не дарма кажуть:"добре там, де нас нема"потім коли верталась додому, почала співати на все горло:"чайкоо, ти над світязем лети" і зрозуміла те, що я в таборі так добре її не співала, як вночі.Катя сказала:"якщо ти не завалишся співати, то я тебе поцілую".я рванула вперед з телефоном в руках, а рібята таваріщі тащіли тєлоо ;). потім ми дойшли додому і пішли купатись з катєріною. люди тупо ахуєлі. ха ха.це ж лише початок, а мені вже соромноо