до дороги звернень буває не багато.
боюся, що після кожної подорожі залишусь без чогось.
я не про втрату речей і себе, я про людей.

на сьогодні так багато людей вірить в долю..пфф.я згадую перехід з суботи на неділю і декілька разів ми говорили про карму, яка мене "любить".
що таке доля?це сам собі вирішив, зробив, пожалів, спихнув все на неї.
доля, доля..
наркомани теж все на неї спихують.

долю придумали для того, щоб весь розвиток подій звести до висновку "така моя доля "
хей хооу, ти сам собі доля, дурнику!
(знову тавтологія.любімаа)

ніхто не буде тягнути нікого на своїй спині, якщо воно так бути не має.
кожен сам за себе.
і це не "око за око" або ж "зуб за зуб "
це жизнь ;)

але ж є ще такі, які не вірять в життя, кажуть так:"це все ілюзія.ти і я.і ми.і все "
ха ха
ілюзія це не з тої парафії.
таваріщі рєбята, ну який дурак все спихне на долю?нуу

мені так мало місця в цих 4х стінах.
куди котитись?куди бігти?ехх

я запуталась з відчуттями.де гаряче-там холодне.де хороше-там не добре.
я так боюсь втрат, що іноді аж мурашки мурашки і лише.

я багато думаю про те, що скоро все стане, як в цих дурачків і я теж скажу:"це моя доля"