28 июля 2013 года в28.07.2013 23:12 2 0 10 1

Невідправлений лист


Знаєш, коли мені подобається якась пісня, я заслуховую її до дірок. Умикаю знову й знову, переслуховую, танцюю, мрію, засинаю- прокидаюся- роблю- каву- ходжу- їм- відпочиваю, живу під неї.
Я думав, із тобою все буде так само. Ти подобаєшся мені. Я живу тобою, дихаю, марю. З ким не буває. Хіба таке вперше? Захоплення ж ніколи не тривають вічно.
Я забув свої улюблені пісні. Слухаю ті, які ти виставляєш у своїх соціальних мережах. Читаю книжки, про які ти пишеш. Недавно ти написала, що слухаєш оте джазове онлайн-радіо, і я теж його слухаю. Інколи воно набридає, і то добряче, але я не хочу пропустити акордів, які зачіпають тебе й змушують заплющувати очі. Я уявляю, як ти хитаєш головою, як проводиш рукою по шиї- ти ж завжди так робиш, коли тобі дуже подобається якась музика, -я бачив.
Я теж проводжу рукою по шиї- бо мені дуже сильно подобаєшся ти.
Думав, то минеться. Я вже заслухаа тебе до дірок. Як і твоє улюблене джазове радіо.воно встигло набриднути. А ти- ні. Я вмикаю твій образ якомога частіше- засинаю- прокидаюся з ним, сподіваюся, що скоро він утратить свою гостроту, але він лише закарбовується глибше в мене. Я боюся, що коли мені виріжуть апендикс- усім моїм друзям вирізали, - я шепотітиму твоє ім' я, відходячи від наркозу.
Ти написала, що любиш гірку каву та гіркий шоколад, -я їх не люблю. Кава з молоком і молочний шоколад куди смачніші. Може, коли ти це писала, тобі просто було дуже сумно. Або ж ти перечиталася своїх французьких книжок. Зізнаюся, більшість книжок, які ти читаєш, мені теж не подобаються.
Але ти подобаєшся мені. І я вже не знаю, чи цеколись минеться.
Щоразу, коли я пишу тобі листа, то думаю, що завтра, коли ти прийдеш до мого фургончика купувати каву в обідню перерву, я зроблю тобі свою улюблену, з вершками, і вручу конверт. Але тирриходиш- у вухах навушники, шарф затуляє губи, - тицяєш пальцем в еспресо й даєш мені гроші. Береш горнятко, киваєш та йдеш собі. А конверт залишається під прилавком. Разом із купою інших.
За тобоюзавжди черга людей. Я готую їм каву, у фургончику грає твоя улюблена музика, я дивлюся тобі вслід, питаю себе, чи сподобалося тобі твоє еспресо сьогодні.
А ввечері знову пишу листа. Може, якраз завтра ти попросиш каву з вершками, і я наважуся вручити тобі конверт. А може, ти прийдеш без навушників, почуєш музику в моєиу фургончику й сама про все здогадаєшся.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

ROOUTINE — Born to Die

14

Іноді потрібно відчути, як ваша душа розколюється на...

12

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрі...

15

це мій спосіб тривати

не звикати до болю не шукати у собі провин не ходити по лезу у пошуках адреналіну залишатися голим за сотнями вбраних спин зберігаюч...

14

Carpe Diem

Погода робить наш день…ще й як! Коли ти йдеш зі своїм мотлохом у голові, ще навіть не повністю відкривши очі, поспішаєш виконати у...

13

Коли навколо ні душі, у тебе є власна.

The Hardkiss – Stones

13

между нами

так добре бути з тобою, але водночас без тебе. напевно це саме те почуття, якого мені не вистачало. бо незважаючи на усі твої мінуси, т...